Протидія булінгу та попередження випадків насильства (в тому числі домашнього)

 

Якщо Ви опинилися в ситуації домашнього насильства, телефонуйте:

  • — Національна поліція – 102 (повідомлення про факт насильства)                                                                                                                                                                                                                                                                           
  • _ Урядовий контактний центр – 15-47 (надання психологічної та юридичної консультацій особам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, стосовно дітей або загрози вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам та дітям);                                                                                                                                                               
  • - безоплатна правова допомога – 0-800-213-103;                                                                                                                                                                                                                                                                                                           
  • - національна «Гаряча лінія» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації – 0-800-500-335 або 116-123 (з мобільного).

Інформація щодо попередження випадків домашнього насильства

 

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» набрав чинності 07.01.2018 року

Відповідно до  Статті 1. терміни вживаються в такому значенні:

1) дитина-кривдник - особа, яка не досягла 18 років та вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;

2) дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства;

3) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

4) економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

5) запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;

6) кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;

7) обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;

8) особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі;

9) оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи;

10) програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків;

11) програма для постраждалої особи - комплекс заходів, спрямованих на позбавлення емоційної залежності, невпевненості у собі та формування у постраждалої особи здатності відстоювати власну гідність, захищати свої права у приватних стосунках, у тому числі за допомогою уповноважених органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

12) протидія домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки;

13) профілактичний облік - здійснення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України організаційно-практичних заходів щодо контролю за поведінкою кривдника з метою недопущення повторного вчинення домашнього насильства, за дотриманням ним тимчасових обмежень його прав та виконанням обов’язків, покладених на нього у зв’язку із вчиненням домашнього насильства;

14) психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

15) сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

16) терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;

17) фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до  Статті 15.ч.3. «Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі», затверджений Кабінетом Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 658.

Згідно Постанови КМУ від 22 серпня 2018 р. № 658 п.31. З метою виконання завдань у сфері протидії насильству районні, районні у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, у тому числі об’єднаних територіальних громад, здійснюють:

  • реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
  • роботу з прийому заяв і повідомлень про вчинення насильства, вжиття заходів для його припинення, надання допомоги постраждалим особам;
  • координацію діяльності суб’єктів та їх взаємодію на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, залучення суб’єктів до припинення насильства, надання допомоги постраждалим особам;
  • інформування постраждалих осіб про права, заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
  • надання соціальних послуг на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, у тому числі шляхом соціального замовлення;
  • визначення потреби в утворенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, забезпечення їх утворення та функціонування, контроль за їх діяльністю;
  • відповідно до законодавства збирання, аналіз та поширення інформації про насильство на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
  • звітування Мінсоцполітики про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному Мінсоцполітики;
  • внесення Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським держадміністраціям пропозиції щодо удосконалення державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі;
  • участь у підготовці фахівців, до компетенції яких належать питання запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, зокрема фахівців, які реалізують програми для кривдників;
  • повноваження органів опіки та піклування.

Відповідно до  Статті 21.ч.1. Постраждала особа має право на:

1) дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;

2) звернення особисто або через свого представника до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

3) отримання повної та вичерпної інформації від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;

4) безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;

5) безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правову допомогу";

6) повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

7) конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;

8) вибір спеціаліста за статтю (за можливості);

9) відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством;

10) звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;

11) своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;

12) інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Протидія білінгу

Правила поведінки здобувача освіти в ЗДО:

Ø бути доброзичливим у взаєминах з однолітками
Ø прагнути уникати конфліктів, налагоджувати стосунки, прагнути порозуміння; обходитися без докорів, образ; прагнути дотримуватись правил, не нав’язуючи власної думки
Ø хлопчикам поважати дівчаток, діяти чесно, відверто. Бути делікатним, тактовним, поступливим, ввічливим у ставленні до дівчаток, не соромитися запрошувати дівчаток до гри, запропонувати їм стілець, у потрібний момент надавати допомогу
Ø дівчаткам проявляти скромність, турботу до оточення, із вдячністю ставитися до допомоги та знаків уваги з боку хлопчиків
Ø в іграх зважати на думку товаришів, обстоювати власну думку, дотримуватися правил гри
Ø піклуватися про молодших, допомагати їм, захищати слабших
Ø розмовляти спокійним, лагідним тоном, привітно, з усмішкою, дивлячись людині у вічі; не допускати випадків вживання грубих слів
Ø пробачати та не тримати зла на рідних людей, своїх однолітків
Ø ставитися до дітей-сиріт, дітей з особливими потребами та тих, які потрапили в складні життєві обставини, з добротою і милосердям, намагатися їм допомагати
Ø узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими,поводитися толерантно, вміти порозумітися та не допускати конфліктів
Ø свідомо ставитисядо життя, турбуватися про збереження здоров’я свого, рідних, друзів
ЗАКОН УКРАЇНИ Про дошкільну освіту Стаття 28.Права дитини у сфері дошкільної освіти

1. Права дитини у сфері дошкільної освіти визначені Конституцією України,Законом України “Про освіту”, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Дитина має гарантоване державою право на: безоплатну дошкільну освіту в державних і комунальних закладах дошкільної освіти; безпечні та нешкідливі для здоров’я умови утримання, розвитку, виховання і навчання; захист від будь-якої інформації, пропаганди та агітації, що завдає шкоди її здоров’ю, моральному та духовному розвитку; безоплатне медичне обслуговування у закладах дошкільної освіти; {Абзац п’ятий частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 2145-VIII від 05.09.2017} захист від будь-яких форм експлуатації та дій, які шкодять здоров’ю дитини, а також від фізичного та психологічного насильства, приниження її гідності; здоровий спосіб життя; діти з особливими освітніми потребами, що зумовлені порушеннями інтелектуального розвитку та/або сенсорними та фізичними порушеннями, мають право на першочергове зарахування до закладів дошкільної освіти. {Частину другу статті 28 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом№ 2541-VIII від 06.09.2018}

Стаття 36.Права та обов’язки батьків або осіб, які їх замінюють
1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право: вибирати заклад дошкільної освіти та форму здобуття дитиною дошкільної освіти; обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу дошкільної освіти; звертатися до відповідних органів управління освітою з питань розвитку, виховання і навчання своїх дітей; захищати законні інтереси своїх дітей у відповідних державних органах і суді; бути на громадських засадах асистентом дитини з особливими освітніми потребами або визначити особу, яка виконуватиме обов’язки асистента дитини. {Частину першу статті 36 доповнено абзацом шостим згідно із Законом№ 2145-VIII від 05.09.2017}
2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані: виховувати у дітей любов до України, повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до довкілля; забезпечувати умови для здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти за будь-якою формою; постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних задатків, нахилів та здібностей; поважати гідність дитини; виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за віком, державної мови, регіональних мов або мов меншин і рідної мови, до народних традицій і звичаїв. {Абзац шостий частини другої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5029-VI від 03.07.2012}
3. Інші права та обов’язки батьків і осіб, які їх замінюють, визначаютьсяЗаконом України“Про освіту”. {Статтю 36 доповнено частиною третьою згідно із Законом№ 2145-VIII від 05.09.2017}

ПОРЯДОК ПОДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ (З ДОТРИМАННЯМ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ) ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

1.Учасники освітнього процесу подають заяву керівництву закладу освіти або його засновнику про випадки булінгу по відношенню до дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

2.Керівник закладу освіти або його засновник розглядає заяву вдень її подання та видає рішення про проведення розслідування.

3.Проводиться повне та неупереджене розслідування щодо випадків булінгу (цькування) з залученням осіб від яких отримали інформацію.

4.Керівник закладу освіти для прийняття рішення за результатами розслідування створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) та скликає засідання. До складу комісії входять педагогічні працівники (утому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого табулера, керівник закладу та інші зацікавлені особи для прийняття рішення за результатами розслідування та виконання відповідних заходів реагування.

5.Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

6.Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу повідомляє у повноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

7.Потерпілий чи його/її представник,також, можуть звернутися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу справах дітей з повідомленням про випадок булінгу (цькування).

8.У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий незгодний з цим, то він чи його/її представник можуть одразу звернутись до органів Національної поліції України.

ПОРЯДОК РЕАГУВАННЯ НА ДОВЕДЕНІ ВИПАДКИ БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ) В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСІБ, ПРИЧЕТНИХ ДО БУЛІНГУ (ЦЬКУВАННЯ)

1. Після проведення розслідування та засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) відповідно до заяви про випадок булінгу (цькування) здобувача освіти, його батьків, законних представників, інших осіб, у разі, якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт керівник закладу повідомляє у повноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

2.У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий незгодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

3.Забудь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

4 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» передбачені штрафи за булінг(цькування):

- Штраф за булінг становить від 50 до 100 не оподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

- Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф – від 100 до 200 мінімумів (1700 – 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

 

Алгоритм дій у разі виявлення ознак чи фактів, що можуть вказувати на вчинення домашнього насильства щодо дитини

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчиняла домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

Нормативно-правові акти:– Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

– Закон України «Про освіту»

– Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»

– Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами»

– Лист Міністерства освіти і науки України від 30.10.2018 № 1/9-656 «Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей»

Особа

Покрокові дії

 

Керівник закладу освіти 

    Забезпечує реалізацію в закладі освіти заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству шляхом:·       проведення з учасниками освітнього процесу виховної роботи з протидії та запобігання насильству;

·        здійснення з учасниками освітнього процесу інформаційно-просвітницьких заходів з питань запобігання та протидії насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей;

·        організацію роботи практичного психолога, соціального педагога з постраждалими дітьми;

·        визначення уповноваженого спеціаліста з числа працівників закладу для проведення невідкладних заходів реагування в разі виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи, інших осіб.

Уповноважена особа, що здійснює невідкладні заходи реагування в разі виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи/інших осіб

·       Інформує керівника закладу про ситуацію насильства або загрозу його вчинення.·       Протягом доби за допомогою телефонного зв’язку, електронної пошти інформує уповноважений підрозділ органу Національної поліції та службу у справах дітей (у випадку, коли постраждалою особою та/або кривдником є дитина).

·       Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

·       Фіксує необхідну інформацію в журналі реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства.

·       Повідомляє працівників психологічної служби закладу освіти.

·       У разі виникнення підозри щодо домашнього насильства або реальної загрози його вчинення, зустрічається з дитиною, стосовно якої є інформація, намагається розговорити, встановити контакт, довірливі стосунки, надає емоційну підтримку.

·       Якщо в процесі розмови дитина підтверджує факт насильства щодо неї, з’ясовує терміни подій, які відбулися з дитиною, та можливості отримати їх опис.

Практичний психолог

·        При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення факту домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.·        Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

·        Може провести первинне опитування дитини.

·         Не залишає дитину наодинці.

·        Забезпечує психологічний супровід та соціально-педагогічний патронаж в системі освіти з дітьми та їх батьками; проведення з батьками та іншими учасниками освітнього процесу роз’яснювальної та виховної роботи із запобігання, протидії негативним наслідкам домашнього насильства.

·        Бере участь (у разі необхідності) в оцінці рівня безпеки, у проведенні оцінки потреб дитини та в роботі мультидисциплінарної команди виконавчого комітету міста/району/ОТГ з надання соціальних послуг дитині з родиною (за погодженням з керівником закладу).

Вихователь 

·        При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення факту домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.·        Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

·        Може провести первинне опитування дитини.

·         Не залишає дитину наодинці.

·        Може поспілкуватись з постраждалою дитиною, дотримуючись алгоритму ведення діалогу з дитиною, яка потрапила в ситуацію насильства або загрозу його вчинення.

·        Забезпечує організацію роботи в системі освіти з дітьми та їх батьками; проведення з батьками та іншими учасниками освітнього процесу роз’яснювальної та виховної роботи із запобігання, протидії негативним наслідкам домашнього насильства.

Вузькі спеціалісти 

·        При  отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.·        Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

·         Не залишає дитину наодинці.

·        може поспілкуватись з постраждалою дитиною, дотримуючись алгоритму ведення діалогу з дитиною, яка потрапила в ситуацію насильства або загрозу його вчинення.

Медичний персонал закладу освіти 

·        При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі;·        Надає невідкладну медичну допомогу (за необхідності).

·        Може провести первинне опитування дитини.

·         Не залишає дитину наодинці.

Технічний персонал закладу освіти 

·        При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.·        Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

·         Не залишає дитину наодинці.

Дитина постраждала 

·        Звертається  до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє.·        Або/та звертається для подальшого реагування до будь-якого суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад,  до органів Національної поліції, служби у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів з надання безкоштовної вторинної правової допомоги, загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб).

Батьки постраждалої дитини   

·        Забезпечують  надання дитині екстреної медичної допомоги (у разі потреби).·        Звертаються  для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє.

·        Або/та звертаються для подальшого реагування до будь-якого суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад,  до  органів Національної поліції, служби у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб тощо).

Інші особи, яким стало відомо про випадок домашнього насильства 

·        Звертаються для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти.·        Забезпечують організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

·         Не залишають дитину наодинці.

·        Передають інформацію суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад,   органам Національної поліції, службі у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування тощо).

Відповідальна особа за проведення роботи з запобігання та протидії булінгу в ЗДО:

Германчук Світлана Леонідівна, вихователь-методист

Корисні посилання:

Міністество освіти і науки України

Вчимося жити разомс

 

План заходів,

спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькування)

 в КЗДО № 404 ДМР

 

 

№ з/п

Завдання

Заходи

Термін

Відповідальні

1.

Ознайомити учасників освітнього процесу з нормативно- правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.

Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням  представників  правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.

Протягом року

Директор

2.

Створити інформаційні куточки для батьків із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.

Батьківські куточки, «Скриньки довіри»

До 05.09.

Педагоги закладу

3

Ознайомити педагогів і батьків з інформацією про прояви насильства та його наслідки.

Виступ на батьківських зборах «Чому діти стають жертвами булінгу», Консультація: «Як навчити дитину цивілізовано виражати гнів?» (профілактика булінгу), Інтерактивне заняття для педагогів з елементами тренінгу «Булінг, мобінг : сутність та ключові ознаки»

Протягом року

Практичний психолог

4

Провести заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів

Заняття з дошкільниками

Протягом року

Практичний психолог Педагоги

5

Проводити просвітницьку діяльність, спрямовану на формування негативного ставлення до протиправних дій

Інформаційні повідомлення, тренінги

Постійно

Практичний психолог

6

Проводити обстеження житлово-побутових умов проживання дітей, які потребують підвищеної уваги, сімей, що опинилися у складних сімейних обставинах

Акти обстеження

За потребою

Педагоги

7

Забезпечити неухильне виконання працівниками КЗДО №404 ДМР Конвенції ООН «Про права дитини», Закону України «Про охорону дитинства», законодавств України в галузі освіти в частині збереження фізичного, духовного, психічного здоров’я та поваги до людської гідності дитини.

Педагогічна рада

Протягом року

Директор  

8

Пропагувати під час освітнього процесу формування навичок здорового способу життя серед дітей та молоді, запровадження високої педагогічної культури, толерантного ставлення до дітей

 

Постійно

Педагоги

 

В. о. директора                                             Світлана ГЕРМАНЧУК

ГАРЯЧІ ЛІНІЇ:

Якщо Ви опинилися в ситуації домашнього насильства, телефонуйте:

  • — Національна поліція – 102 (повідомлення про факт насильства)                                                                                                                                                                                                                                                                           
  • _ Урядовий контактний центр – 15-47 (надання психологічної та юридичної консультацій особам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, стосовно дітей або загрози вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам та дітям);                                                                                                                                                               
  • - безоплатна правова допомога – 0-800-213-103;                                                                                                                                                                                                                                                                                                           
  • - національна «Гаряча лінія» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації – 0-800-500-335 або 116-123 (з мобільного).