Сторінка психолога

ЯК  УБЕРЕГТИ  ДИТИНУ  ВІД  ПСИХІЧНИХ  СТРЕСІВ

 

Діти переживають стресові ситуації з раннього віку. Що ж таке стрес?

Психічний стрес – це стан надмірного психічного напруження та дезорганізації поведінки, що формується через загрозу ймовірного або реального впливу екстремальних чинників соціального, психічного, екологічного характеру. 

Причини стресу у дітей

Основні причини стресу можна поділити на чотири групи:

1.     Вікові кризи дитини:

  • ясельний вік;
  • дошкільний вік;
  • молодший шкільний вік.

2.     Несприятливі сімейні обставини:

  • розлучення батьків;
  • смерть близької людини;
  • розлука з близькими;
  • насильство у сім'ї;
  • зміна соціально-економічного стану сім'ї;
  • хвороба одного з батьків;
  • емоційні розлади матері або батька;
  • поява нової дитини в сімї.

3.     Зовнішні обставини:

  • зміна місця проживання;
  • вступ до дитячого садка;
  • відвідування лікарень, поліклінік;
  • загибель домашньої тварини;
  • конфлікти з іншими дітьми та дорослими.

4.     Внутрішні чинники:

  • страх самотності;
  • страх голоду;
  • невдачі в набутті навичок;
  • відчуття конкуренції або конфлікту;
  • вимушене дотримання певних правил, розпорядку дня;
  • побоювання оцінки знань і умінь.

На відміну від дорослих діти не можуть самостійно розпізнавати стрес та усувати причину його появи. Тому запобіганню і усуванню стресів повинні допомогти батьки або інші близькі люди.

Позбутися стресового напруження у дитини допоможуть:

  •  панування атмосфери довіри;
  • виявлення почуття любові до дитини;
  • тактильна демонстрація почуттів (обійми, дотик, погладжування);
  • спільне читання книжок;
  • активні рухи і дії — голосно покричати, пострибати або побігати;
  • «динамічне» малювання яскравими фарбами (особливе
    значення має вибір фарб і швидкість нанесення, а не ідея
    малюнка);
  • заспокійлива тиша — позбавлення від фонового шуму уві­мкненого радіо, телевізора, комп'ютера;
  • прогулянки на свіжому повітрі (у парку, лісі);
  • активні ігри на вулиці;раціональне харчування;
  • розслаблюючий масаж;
  • плавання;
  • прослуховування терапевтичної музики (спеціальні добір­ки звуків природи, класичних музичних творів);
  • чергування ігор, що вимагають концентрації уваги, з рух­ливими іграми;фізичні навантаження відповідно до віку дитини.

Якщо не розпізнати стрес у дитини вчасно, не зрозуміти його природи, зростає ймовірність розвитку тілесних хвороб (неврозів, хвороб серця, шлунково-кишкового тракту тощо), дитина може стати відлюдкуватою, можуть з’явитися комплекси.

Тому батьки та інші дорослі, які оточують дитину мають бути уважними, вдумливими та щирі у почуттях!